наринати

наринати: -а́є, недок., нари́нути, -не, док.

1) Поширюватися, прибувати, набігати великою масою, швидко, у стрімкому русі (про вітер, воду, гази, запахи і т. ін.). || безос. || перен. Приходити, з'являтися у великій кількості (про людей).

2) перен. Охоплювати кого-небудь, з'являтися у великій кількості (про думки, спогади і т. ін.).

Игры ⚽ Нужна курсовая?

наринати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
наринути — див. наринати … Український тлумачний словник
налетіти — I = налітати 1) (зробити раптовий напад із метою пограбування; несподівано з явитися де н. для трусу, арешту тощо), наскочити, наскакувати; нагрянути (з метою трусу, арешту тощо) 2) (про вітер, бурю, хмари тощо раптово розпочатися / з явитися),… … Словник синонімів української мови
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике